Мозковий штурм – висування та обговорення ідей переважно групою людей щоб придумати або знайти рішення проблеми. Цей метод дозволяє тренувати творче мислення. Його використовують щоб розбудити творчий потенціал команди.

Правила мозкового штурму:

• заборона на критику;
• участь експертів;
• антиексперти;
• все фіксувати;
• великі завдання розбиваються на дрібні;
• один в полі не воїн, робота команди;
• роль ведучого, який консолідує, приводить до стандарту, структурує та узагальнює інформацію

Переваги мозкового штурму:

• сприяє розвитку творчого потенціалу;
• дозволяє мислити більш творчо і без кордонів;
• дозволяє розглянути точку зору інших та відійти від своїх обмежень та упереджень;
• надає поштовх створювати свої нові ідеї, спираючись на ідеї інших;
• підвищує ефективність спільної роботи;
• підвищує обʼєднаність команди.

Дуже творчий метод мозкового штурму називається зворотнім. Його завданням є зʼясування протиріч, недоліків, недопрацювань та обмежень. Цей метод спрямований на отримання відповідей на питання прямо протилежне першочерговому та отримання результатів для рішення основної проблеми.

Світове кафе, World cafe –методологія проведення зборів, конференцій, стратегічних сесій, громадських обговорень тощо, що відбувається зі значною кількістю учасників за заздалегідь визначеними темами і передбачає можливість кожному учаснику висловитися із більшості тем. Світове кафе найбільш ефективно працює у випадках, коли збирається значна кількість учасників, яким треба в умовах обмеженого часу окреслити позиції щодо декількох конкретних тем.
Це методика проведення групових обговорень в змішаних малих групах, пошук оптимального рішення за рахунок напрацювання великої кількості варіантів. У дискусії учасники переміщаються між столами, що дозволяє обмінюватися досвідом, допрацьовувати ідеї інших. Діалог в малих групах забезпечує ефективність процесу, дає можливість кожному висловитися і вплинути на обговорення. Якщо ідея не спрацює, вона може підштовхнути іншого учасника на унікальне креативне рішення. Це атмосферний метод вирішення питань, в якому ключову роль відіграє повага до кожного і доброзичливе ставлення.

Ментальні картки. Наш мозок простіше сприймає інформацію як структурної схеми. Коли ми її складаємо, то одразу вирішуємо кілька питань: записуємо інформацію, аналізуємо її, розбиваємо на структурні блоки, відстежуємо логічні зв’язки. Теоретичну основу використання ментальних карток у 1960-х роках заклав британський психолог Тоні Бьюзен. Він зауважив, що спроби його студентів запамʼятовувати інформацію лінійно, тема за темою, як вона відображається в конспектах, не дає хорошого результату. Набагато продуктивніше уявити кожен образ як центрального вузла, від якого розходяться ниточки зв’язків до іншим поняттям чи думкам. Ментальні карти застосовують у багатьох випадках. Але в кожному з них дозволяють зробити дві важливі речі: проникнути в суть проблеми та охопити поглядом весь спектр можливих рішень.

Метод фокальних об’єктів – це метод пошуку нових ідей шляхом «приєднання» до об’єкта, який вдосконалюють, властивостей або ознак інших випадково обраних об’єктів. Метод фокальних об’єктів у 1923 р. запропонував Еміль Кунце – професор Берлінського університету. У 1950-х роках його вдосконалив американський винахідник Чарльз Вайтинг, якого і вважають основоположником цього методу. Суть методу полягає в перенесенні ознак випадково обраних об’єктів на об’єкт, що вдосконалюється, який лежить ніби у фокусі перенесення й тому називається фокальним.

Синектика (в перекладі з грец.) – Це поєднання різнорідних, а іноді навіть несумісних елементів. Метод синектики як метод пошуку нових рішень запропонував У. Гордон в США в 1961 р в книзі «Синектика: розвиток творчої уяви» з метою збільшення ймовірності успіху в процесі постановки і рішення задач. Основна ідея даного методу полягає в тому, що під час творчої активності при створенні особливих умов людина висуває несподівані аналогії і асоціації щодо досліджуваної проблеми.

• Пряма аналогія – порівняння досліджуваних фактів зі схожими фактами з інших областей науки або практики. Найбільш поширеними є порівняння компаній як соціально-економічних систем з системами іншого роду: біологічними (фірма як рослина), технічними (бізнес-процеси як керуючі імпульси і рух машини) і т.п.
• Особиста (суб’єктивна) аналогія дозволяє представити себе тим предметом (частиною предмета) або явищем, про який йде мова в задачі.
• Символічна аналогія полягає у виявленні парадоксів і протиріч у звичних і зрозумілих фактах.
• Образна аналогія – уявна заміна досліджуваного явища або об’єкта деяким образом, зручним для подальшого порівняння з іншим образом, прийнятим за еталон або стандарт.
• Фантастична аналогія – символічний опис бажаного майбутнього або нереальних ситуацій, в яких відсутні об’єктивні закони і явища, що перешкоджають прийняттю бажаного рішення в реальному світі.

Метод Уолта Діснея -це креативна техніка, яка допоможе забути звичні способи мислення, щоб знайти нові рішення. Все, що вам потрібно, це невелика команда з гострим розумом і багатою уявою. Уолт Дісней був не просто мрійником з кількома гарними ідеями, але й реалістом і найбільшим критиком своїх ідей. Це принесло його творінням великий успіх. Основою методу є три ролі, які Уолт Дісней використовував під час свого творчого процесу. У ролі Мрійника він міг по-справжньому виразити себе, і його творчому польоту не було меж. На наступному етапі він ставав Реалістом і ретельно вивчав свої ідеї, щоб з’ясувати, чи реальні вони. Нарешті, Дісней приміряв роль Критика. Чи є у реалістичних ідей сенс? Чи дійсно вони потрібні мені? Так Дісней міг розглянути свої ідеї з різних точок зору. Метод Уолта Діснея допомагає учасникам приміряти на себе саме ці три ролі. Таким чином, підхід породжує творчу свободу, встановлює чітку шкалу оцінки і в результаті приводить до ідей, які можна реалізувати.

Матриця Ейзенхауера – метод тайм-менеджменту, що допомагає розставити пріоритети за ступенем їх терміновості та важливості. Важливою умовою під час складання цієї матриці є вміння відрізняти важливі справи від термінових і відкидати ті справи, що не приносять жодної користі. Матриця являє собою чотири квадрати, основою для яких слугують дві осі: вісь важливості (по горизонталі) та вісь терміновості (по вертикалі). Виходить, що кожний квадрат відрізняється своїми якісними показниками. Після їх заповнення створюється ясна картина того, чим потрібно займатися насамперед, а які справи взагалі не варті нашої уваги. Для правильного складання матриці Ейзенхауера важливо пам’ятати деякі дрібні деталі. Справи, внесені у квадрат № 1 (термінові, неважливі справи), більшою мірою є відволікаючими і ніскільки не наближають нас до поставленої цілі, саме тому важливо не помилитися та не віднести їх до квадрату № 2 (із важливими та терміновими справами). Квадрат № 2 у разі ідеального планування повинен залишатися пустим, адже поява важливих і термінових дій певною мірою є показником людської неорганізованості та веде до краху. Завдання, що відносяться до квадрату № 3 (із терміновими неважливими справами), зазвичай не приносять зовсім ніякої користі, тому ними потрібно або займатися в останню чергу, або не займатися взагалі. Найбільше уваги потрібно звернути на квадрат № 4 із важливими та нетерміновими справами, адже вони здатні принести нам найбільше користі в майбутньому. Дослідженнями доведено, що люди, які виділяють основну частину свого часу цим завданням, досягають найбільшим успіхів у житті, мають досить вільного часу та ведуть більш щасливе життя порівняно з багатьма іншими.

Аналіз дерева рішень (Decision Tree Analysis)– це чудовий інструмент, який допоможе вам вибрати між кількома напрямками дій. Вони забезпечують високоефективну структуру, в рамках якої ви можете викласти варіанти і дослідити можливі результати вибору цих варіантів. Вони також допомагають сформувати збалансовану картину ризиків і переваг, пов’язаних з кожним можливим варіантом дій. Технологія допомагає проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень з погляду оцінки рівня ризику з певного питання, яке виникає в результаті реалізації будь-яких проектів. “Дерево рішень” – це графічна модель, яка представляє рішення або послідовність рішень, засновану на вхідних параметрах. Воно складається з вузлів та гілок, де кожен вузол представляє певний тест або умову, а гілки вказують на можливі варіанти відповідей або наступні дії. “Дерева рішень” використовуються для класифікації, прогнозування та підтримки прийняття рішень. “Дерева рішень” є потужним інструментом для класифікації, прогнозування та підтримки прийняття рішень. Вони дозволяють представляти дані у формі графіку з вузлами та гілками, що дає можливість легко інтерпретувати та розуміти рішення, які вони приймають. Використання “Дерев рішень” може сприяти покращенню ефективності бізнес-процесів, точності класифікації та прийняттю раціональних рішень.

Аналіз силового поля. Цей метод був створений Куртом Левіном в 1940-х роках. Спочатку Левів використовував цей метод як соціальний психолог. Тепер він використовується в бізнесі для прийняття рішень в форматі «робити»/«не робити» та інформування про них. Ідея методу є в тому, що ситуації підтримуються рівновагою між силами, які стимулюють зміни, та іншими силами, які чинять їм спротив. Щоб зміни відбулись необхідно посилити рушійні сили або послабити стримуючі сили. Цей інструмент також має назву рівноважного підходу (The Equilibrium Approach) або аналізом рівноважних станів. Аналіз також можливо здійснювати про поточний стан, а не про зміни – це дозволить зрозуміти які зміни потрібні компанії. Наприклад, визначити фактори, які позитивно та негативно впливають на поточну долю ринку.

Діаграма Ішикави — графічний спосіб дослідження найбільш істотних причинно-наслідкових взаємозв’язків між факторами й наслідками в досліджуваній ситуації або проблемі. Діаграма названа на честь одного з найбільших японських теоретиків менеджменту профессора Каору Ішикави (Ромадзи Kaoru Ishikawa), який запропонував її в 1952 році, як доповнення до існуючих методик логічного аналізу й поліпшення якості процесів у промисловості Японії. Ішикава є одним з розробників нової концепції організації виробництва, втіленої на фірмі «Тойота». Запропонована професором схема ясно показує роботу над поліпшенням якості виробничих процесів. Вона, як і більшість інструментів якості, є інструментом візуалізації й організації знань, що систематичним чином полегшує розуміння наслідки певної проблеми. Така діаграма дозволяє виявити ключові взаємозв’язки між різними факторами й більш точно зрозуміти досліджуваний процес. Діаграма сприяє визначенню головних факторів, що роблять найбільш значний вплив на розвиток розглянутої проблеми, а також попередженню або усуненню дії даних факторів.

Матриця відповідальності (RACI). RACI позначає чотири типи відповідальності, які може нести стейкхолдер: Відповідальність (R), Підзвітність (A), Консультації (C) та Інформування (I). При заповненні матриці RACI важливо переконатися, що всі зацікавлені сторони або групи зацікавлених сторін були визначені. Потім проводиться подальший аналіз для присвоєння RACI з метою визначення рівня відповідальності, що очікується від кожної зацікавленої сторони та/або групи.

1. Відповідність потребам компанії. Обирайте інструменти, які найбільш відповідають характеру та потребам вашої компанії. Наприклад, SWOT-аналіз може бути корисним для загальної оцінки, але для більш точного аналізу конкурентної переваги – інші моделі, як от “5 сил Портера”.
2. Доступність даних. Врахуйте наявність даних, необхідних для використання конкретного інструменту. Якщо для вас складно отримати необхідну інформацію, оберіть інший, доступніший інструмент.
3. Спрощення та зрозумілість. Інструменти мають бути зрозумілими для вас та вашої команди. Обирайте ті, які легко застосовувати та пояснювати, щоб уникнути складнощів у їх використанні.
4. Попередня успішність. Розгляньте досвід використання цих інструментів в аналогічних компаніях або сферах. Якщо вони приносили успіх, це може свідчити про їхню ефективність.
5. Комбінація інструментів. Іноді використання декількох інструментів разом може дати більш повне та глибше розуміння ситуації.