Фінансово - економічний аналіз

Фінансово-економічний аналіз починається з пошуку та вивчення загальної інформації про компанію:

  • власники та пов’язані особи;
  • контрагенти;
  • клієнти.

Інформацію отримують з різних відкритих джерел та від інсайдерів.

Для аналізу використовують базову інформацію: бухгалтерська та фінансова звітність компанії, структура та штатний розклад, технологічні карти, регламенти, договори, розрахунки собівартості продукції, фінансові, виробничі та стратегічні плани.

Методи фінансового аналізу:

  • Аналіз фінансової звітності. Дослідження фінансових звітів, таких як баланс, звіт про прибутки і звіт про рух грошей.
  • Вертикальний, структурний аналіз
  • Горизонтальний, трендовий аналіз
  • Порівняльний аналіз та тренди. Порівняння фінансових показників компанії зі своїми конкурентами або з попередніми періодами, щоб виявити тренди та зміни у її фінансах.
  • Аналіз розривів ліквідності. Розрахунок різниці між ліквідними активами та поточними зобовʼязаннями, аналіз потреб у ліквідності та планування забезпечення достатньої кількості ліквідних коштів, проведення стрес-тестування, щоб визначити, як компанія впорається з негативними фінансовими сценаріями. Розглянути можливість створення резервного фонду для надзвичайних ситуацій.
  • Аналіз інвестиційної привабливості
  • Аналіз коефіцієнтів
  • Цільові показники і їх порогові значення. Визначення конкретних цільових показників та порогових значень, які допоможуть вам приймати рішення.

Звіт про прибутки та збитки (PL – Profit and Loss Statement), Баланс (BS – Balance Sheet) і Звіт про рух грошових коштів (CF – Statement of Cash Flows) – головні звіти будь-якої компанії.
Публічні компанії розміщують свою звітність на відповідних ресурсах.

У відповідності до міжнародних стандартів (GAAP/IFRS) річна звітність складає:

  • чотири фінансових звіти;
  • коментарі та доповнення;
  • Звіт аудиторської компанії.

Міжнародний бізнес, корпорації подають консолідовану звітність, в якій вираховуються транзакції між компаніями щоб запобігти подвійному рахунку.

Всього існує біля 6000 показників в світовій практиці, для аналізу переважно використовують основні 30 показників. Ці показники поділяються на 5 груп

Групи фінансових показників:

  1. Ліквідності (Liquidity ratios, Short – term solvency ratios),
  2. Фінансової стійкості (Finantial leverage ratios, Long-term solvency ratios, Debt ratios, Gear ratios)
  3. Оборотності або ділової активності (Turnover ratios, Efficiency ratios, Asset utilization ratios)
  4. Рентабельності або прибутковості (Profitability ratios)
  5. Ринкової привабливості (Valuation ratios, Market ratios)

Аналіз інвестиційної привабливості допомагає визначити, чи варто інвестувати в певний проект чи актив.

Перелік кроків для аналізу:

  1. визначення інвестиційних цілей і очікувань (прибуток, термін, ризики)
  2. збір та аналіз інформації про проект, актив
  3. оцінка ринку, включаючи потенційний розмір ринку, тенденції, попит та конкурентну ситуацію
  4. оцінка фінансової стійкості та прибутку проекту, прогноз доходів, витрат, прибутку
  5. оцінка ризиків
  6. розрахунок показників: NPV – чистий приведений дохід, IRR – внутрішня норма прибутку, ROI – показник доходності інвестицій
  7. розгляд можливостей для росту та розвитку проекту в майбутньому
  8. порівняння аналізу інвестицій з іншими можливими інвестиціями, розглянути альтернативні варіанти
  9. контроль реалізації та внесення коригувань

Такий аналіз допомагає приймати обґрунтовані  рішення та максимізувати інвестиційні можливості.

Раціональний інвестор має дві цілі: отримати дивіденди та максимізувати вартість компанії.

Напрямки покращення фінансового стану компанії

1. Структура та вартість капіталу

Оптимізація може бути виконана за рахунок: диверсифікації джерел фінансування активів, визначення та мінімізації середньозваженої вартості капіталу, вибору оптимальної структури залучення коштів, збільшення позичкового капіталу до нормативно можливого рівня, підвищення рентабельності власного капіталу

2. Обіговість дебіторської та кредиторської заборгованості

Покращення показників можливе за умови: визначення можливостей та збільшення виручки , скорочення суми заборгованості, робота з боржниками, аналіз причин винекнення простроченої заборгованості та можливості її погашення

3. Платоспроможність

Платоспроможність компанії визначається рівнем її фінансової стійкості, про що свідчать відповідні показники. Покращити ситуацію можливо шляхом: оптимізації структури доходів, пошуку можливостей вивільнення та маневрування грошовими коштами, підвищення ефективності витрат, забезпечення безперебійності роботи процесів виробництва та реалізації

4. Ліквідність

Підвищення ліквідності може забезпечити: покращення платіжної дисципліни, пошук нових джерел доходів, зростання продажів, скорочення витрат, прискорення обігу дебіторської та кредиторської заборгованості, оптимізація матеріальних і нематеріальних цінностей, підвищення продуктивності праці персоналу

5. Кредитоспроможність

Оцінка кредитоспроможності здійснюється кредитором за необхідності залучення коштів. Вона враховує структуру капіталу, фінансову стійкість компанії, оцінку попиту на продукцію з врахуванням коньюнктури ринку, ліквідності активів та репутації компанії як позичальника.

6. Операційна ефективність.

Операційна ефективність досягається за рахунок: скорочення витрат:

  • спрощення процесів, скорочення ресурсів, які використовуються в процесах (витрати на персонал, матеріали, обладнання, фінансові ресурси), автоматизація, передавання функцій на аутсорсинг;
  • збільшення обсягів та швидкості виконання операцій.

7. Потреби в інвестиціях та капіталізація.

Оцінка потреб в додаткових інвестиціях для розвитку бізнесу та як вони можуть бути залучені.

Заходи для покращення фінансового стану компанії

  1. Організаційні заходи
  • Вдосконалення системи управління
  • Централізація функцій і делегування повноважень
  • Підвищення ефективності роботи персоналу

2. Фінансові заходи

  • Інвентаризація і визначення можливості раціонального використання необоротних активів
  • Оптимізація дебіторської заборгованності
  • Раціональне використання позичкових коштів та управління кредиторською заборгованістю
  • Зниження витрат виробництва
  • Продаж незавершеного будівництва та неліквідних активів
  • Продаж надлишкового обладнання, матеріалів, запасів готової продукції
  • Конверсія боргів
  • Капітальний ремонт, модернізація, заміна, придбання основних фондів і оборотних засобів

3. Технологічні заходи

  • Впровадження нових технологій
  • Модернізація і автоматизація обладнання
  • Автоматизація і вдосконалення бізнес-процесів