Матриця Ансоффа – це техніка бізнес-аналізу, що дозволяє підібрати оптимальне рішення для топ-менеджменту, виходячи з ринку, на якому компанія планує працювати і статус продукту, щодо якого вибирається стратегія. Ринок може бути новим для компанії, але часто вона розробляє стратегію для ринку, на якому фірма вже працює. Продукт у цьому випадку також може бути або новим, або існуючим.

Для аналізу критично важливою є якість та точність даних про ринок. Найкращим джерелом такої інформації є фахівці, що працюють «в полі»: менеджери з продажу, маркетологи, менеджери із закупівель, саме вони можуть надати точну, повну та актуальну інформацію про ситуацію на ринку, про існуючі та нові продукти, конкурентів та переваги клієнтів.

На основі вихідного змісту матриці «продукція — ринки» було виявлено та сформульовано чотири типові конкурентні стратегії:

• Проникнення ринку (квадрант «існуючий продукт — наявний ринок»). Ця стратегія передбачає збільшення продажу вже наявних товарів та послуг на існуючих ринках. Вектор зростання в цьому випадку показує, що нарощування бізнесу відбувається через збільшення ринкової частки при використанні колишньої комбінації продукту та ринку. Ця стратегія найменш ризикована. Вона реалізується через збільшення витрат на маркетинг або підвищення його ефективності, зменшення ціни на продукцію за рахунок скорочення витрат або оптимізації процесів.
• Освоєння нового ринку / розширення меж ринку (квадрант «існуючий продукт — новий ринок»). Тут ставка робиться на те, щоб більше продавати вже наявні товари та послуги на нових ринках. Реалізується через вихід на новий сегмент споживачів, продавати продукцію в іншому регіоні, вийти на міжнародний ринок. Потребує інвестицій в освоєння нових ринків.
• Розробка та вдосконалення продукції (квадрант “новий продукт – наявний ринок”). Згідно з цією стратегією, на вже існуючих ринках продаються нові товари та послуги. У цьому зростання досягається з допомогою розробки нових продуктів, які мають замінити чи доповнити вже запропоновані компанією товари та послуги. Потребує інвестицій в створення нового продукту.
• Диверсифікація (квадрант “новий продукт – новий ринок”). За такої стратегії основна увага приділяється продажу нових товарів та послуг на нових ринках. Найбільш ризикована стратегія. Існує два типи: перший тип  – коли існуючий бізнес і новий ринок або продукт пов’язані і доповнюють один одного. Разом вони можуть збільшити прибуток. Виробник гумових виробів (1 ) може виробляти гумові вироби (2) . В нього вже є команда, обладнання, може вигідно купити сировину. Така стратегія потребує інвестицій в дослідження ринку і продукту, в створення нового виробництва.
  Другий тип – це не повʼязана диверсифікація, коли діючий бізнес не повʼязаний з новим продуктом і ринком.

Для системного планування майбутніх дій дуже важливо, щоб менеджери розуміли, яким є розрив між тією позицією, яку їхня компанія займає в даний час, і тією, в якій вони хотіли б, щоб вона опинилася в майбутньому. Щоб визначити напрямок майбутнього розвитку та можливості для корпоративного зростання, як основу можна скористатися матрицею Ансоффа.