Економічний Форум в Давосі в 2023 році проходив за темою «Співпраця у фрагментованому світі». Експерти окреслили ключові ризики, які впливатимуть на наше життя в короткостроковій та довгостроковій перспективі. Пандемія COVID-19 та розв’язана Росією війна проти України призвели до зростання цін на продовольство та енергоносії по всьому світові. Це призвело до зростання вартості життя та створює побоювання щодо глобальної рецесії, яка може відбутися в найближчі роки. Отже країнам та людям потрібно буде вирішувати питання енергетичної та продовольчої безпеки, переформатовувати та налагоджувати виробничі потужності  та торгові зв’язки, організовувати ланцюжки постачання. Вирішувати задачі щодо поворотних моментів у сфері нерухомості та боргового тягаря. У центрі уваги також і майбутнє ринку праці. Чи повернуться люди до офісів, скорочення робочого тижня, зростання популярності «тихого звільнення», брак кваліфікованих спеціалістів. Довгостроковою проблемою є зміна клімату та спроби адаптації та пом’якшення її впливу.

Демографічні

За даними ООН чисельність населення зростає, і до 2030 року буде становити 8,5 млрд., з яких середній клас становитиме 5,3 млрд. В розвинених країнах збільшується тривалість життя, але знижується народжуваність. В країнах, що розвиваються, відбувається навпаки. Продовжується тренд урбанізації. Поглиблюється глобальний соціальний дисбаланс, відбувається різка поляризація між супербагатством меншості та злиденністю більшості населення планети. Відбувається масова міграція населення зі сходу на захід, та з півдня на північ, в більш багаті і безпечні регіони, в більш розвинені країни.

Політичні

Прискорення процесів світової глобалізації, занепад національних економік. На зміну гегемонії приходить регіоналізація. Відбувається створення багатополярного світу, збільшення центрів впливу та підсилення регіональних обʼєднань. Зростають ризики підсилення національно-етнічних та територіальних конфліктів, ризики глобальної війни.

Глобалізація передбачає приведення до єдиного стандарту в сфері науки, культури, політики, економіки та технологій, встановлення взаємозвʼязків між окремими, унікальними та самостійними обʼєктами та явищами.
Найсуттєвіші риси глобалізації:

  • економічна інтеграція
  • відкритість національних економік
  • уніфікація
  • роль держави, залежність від процесів, які відбуваються на зовнішніх ринках

Економічні

Глобальна економіка демонструє помірне зростання з елементами невизначеності, спричиненої торгівельними напруженнями, геополітичними ризиками та політикою центральних банків. Прогнози варіюються залежно від джерел, але загалом очікується стабілізація на рівні 2.3–3.0% зростання. Глобальний ВВП прогнозується на рівні 3.0% у 2025 році та 3.1% у 2026 році, з невеликим підвищенням прогнозів завдяки кращим фінансовим умовам і фіскальній експансії в ключових країнах. Однак інші оцінки вказують на уповільнення до 2.3% через торгівельні бар’єри та невизначеність політики, особливо в країнах, що розвиваються (EMDEs). Зростання торгівельних бар’єрів, особливо потенційні тарифи США, створюють ризики для глобальної торгівлі. Невизначеність щодо тарифів зменшилася, що дозволило трохи підвищити прогнози зростання, але це залишається ключовим фактором уповільнення в EMDEs, таких як Східна Азія (4.5% зростання) та Європа і Центральна Азія (2.4%). Геополітична нестабільність посилюється, впливаючи на торгівлю та інвестиції. Глобальна інфляція падає, але в США залишається вище цільового рівня, що стримує швидке зниження ставок. У єврозоні інфляція прискорюється. Центральні банки, як ФРС, готуються до зниження ставок, що підтримає зростання, але ризики визначають вищу невизначеність і геополітику. У 2025 році спостерігається зростання безробіття в деяких регіонах, але рекордні зарплати в Бразилії, низька участь у робочій силі в США, поширення 4-денного робочого тижня у Великобританії та проблеми з зайнятістю молоді в Китаї. Загалом, обмежене створення робочих місць у EMDEs через торгівельні бар’єри. Прискорений вплив ШІ на продуктивність, але з ризиками нерівності. Геополітичні конфлікти, кліматичні події та волатильність на ринках (особливо на початку 2025) визначають “непростір” для економіки. Прогноз на 2026: 2.9%. Ескалація торгівельних воєн, військові конфлікти, погіршення зростання в великих економіках (США, Китай) та кліматичні шоки. Позитивні фактори: Розв’язання торгівельних напруг та технологічні інновації. Для глибшого аналізу можливо використати наступні ключові звіти від авторитетних організацій.

Матеріально-ресурсні

Матеріально-ресурсні тренди (material and resource trends) стосуються використання сировини, мінералів, енергетичних ресурсів та інших матеріалів у глобальній економіці. Вони тісно пов’язані з переходом до зеленої енергетики, зростанням попиту на критичні мінерали, геополітичними ризиками та стійким розвитком. На основі останніх даних, глобальне споживання ресурсів продовжує зростати, але з акцентом на диверсифікацію ланцюгів постачань, переробку та зменшення залежності від домінуючих постачальників (наприклад, Китаю). Очікується подвоєння використання первинних матеріалів до 2060 року, з поточним рівнем близько 100 млрд тонн на рік. Ось ключові тренди:

  • Зростання попиту на критичні мінерали для чистої енергетики.  Попит на літій, кобальт, мідь, графіт, нікель та рідкісноземельні елементи (REE) зростає через електромобілі, сонячні панелі та акумулятори. За прогнозами, глобальний попит на ці мінерали подвоїться до 2035 року в сценаріях чистої енергії. Наприклад, виробництво літію та кобальту може подвоїтися до 2029 року, але постачання залишається вразливим через концентрацію (Китай контролює 82% переробки до 2035 року). У 2024 році інвестиції в розробку критичних мінералів зросли лише на 5% (проти 14% у 2023), з паузою в розвідці. Ринок наноматеріалів зростає на 14,3% CAGR до 2035 року, досягаючи 98,3 млрд USD.
  • Концентрація постачань та геополітичні обмеження. Більше половини енергетичних мінералів підпадають під експортні обмеження (наприклад, Китай обмежив експорт галію, германію, антимонію в 2024–2025, а ДР Конго призупинила експорт кобальту в лютому 2025). “N-1” аналіз показує, що без найбільшого постачальника (наприклад, Китаю) постачання покриває лише 35–65% попиту для більшості мінералів до 2035. Ризики: кліматичні події (7% мідного постачання під загрозою через повені/посухи в 2024), торгівельні війни та волатильність цін. Політики: ЄС Critical Raw Materials Act, програми США, Австралії та Канади для диверсифікації.
  • Зростання глобального споживання ресурсів та матеріалів. Споживання первинних матеріалів зросло втричі за останні 50 років, з поточним рівнем ~100 млрд тонн/рік. Прогноз: подвоєння до 2060 через урбанізацію та економічне зростання в Азії (Китай, Індія). У 2024 енергоспоживання зросло на 2,2% (швидше, ніж у 2010–2019), з фокусом на електрику (+2,5%), де сонячна енергія домінує (Китай — 16–45% глобального попиту до 2050). Азія та Тихоокеанський регіон споживають ~50% глобальних ресурсів, Європа та Північна Америка — стабільно або знижуються. У високорозвинених країнах попит падає через енергоефективність, в EMDEs — зростає на 4–9%.
  • Тренди стійкості та циркулярної економіки. Ринок переробки пластику зросте з 45,3 млрд USD у 2025 до 65,9 млрд до 2030 (CAGR 7,8%). Батарейна переробка в Китаї — 2/3 глобального зростання з 2020. Матеріальна інформатика (AI для відкриття матеріалів) зростає на 19,2% CAGR до 410 млн USD у 2030. Інновації: Розумні матеріали (адаптивні до середовища), біополімери та нанотехнології для зменшення відходів. Ринок просунутих матеріалів — з 100 млрд USD у 2024 до 143 млрд до 2032 (CAGR 4,6%). Виклики: потрійна планетарна криза (клімат, біорізноманіття, забруднення) вимагає скорочення споживання на 50% для досягнення ЦСР.
  • Вплив на сектори та ризики. Позитивний для міді через попит на зелену інфраструктуру, але уповільнення в Китаї стримує. Загальне споживання енергії стабілізується на 600–750 QBtu до 2050 у базових сценаріях, з падінням у амбітних кліматичних (до -33%). Ризики: шок постачань може підняти ціни на акумулятори на 40–50%, впливаючи на промисловість. Позитив: Партнерства (Африка для графіту, Європа/США для переробки).

Ці тренди підкреслюють необхідність диверсифікації та інвестицій для уникнення дефіцитів, особливо в контексті енергетичного переходу. Для глибшого аналізу можливо використати звіти від авторитетних організацій:

  • Global Critical Minerals Outlook 2025 (IEA, 2025): Детальний аналіз попиту, постачань, інвестицій та ризиків для 37 мінералів.
  • Global Resources Outlook 2024 (UNEP, 2024): Тренди споживання ресурсів, вплив на потрійну кризу та шляхи до стійкості. Включає моделі до 2050.
  • Global Material Resources Outlook to 2060 (OECD, 2019, з оновленнями): Прогнози використання 61 матеріалів, економічні драйвери та екологічні наслідки.
  • Global Material Flows and Resource Productivity: The 2024 Update (Journal of Industrial Ecology, 2024): Глобальні потоки матеріалів, торгівля та продуктивність.
  • Global Energy Review 2025 (IEA, 2025): Тренди енергоспоживання, включаючи ресурси, з даними за 2024.
  • World Energy Consumption Statistics (Enerdata, 2025): Статистика споживання енергії та ресурсів за регіонами.

Технологічні

Технологічні тренди формують економіку, суспільство та промисловість, з акцентом на штучний інтелект (ШІ), зелені технології, автоматизацію та цифрову трансформацію. На основі актуальних даних, глобальні інвестиції в технології зростають, з ринком ШІ, що досягне 1 трлн USD до 2030, і значним фокусом на сталість та кібербезпеку. Ось ключові тренди.

  • Штучний інтелект (ШІ) та генеративний ШІ. Генеративний ШІ (GenAI) інтегрується в бізнес-процеси, автоматизуючи 30–40% операцій у галузях, таких як маркетинг, фінанси та клієнтська підтримка. Ринок ШІ прогнозується на рівні 305,5 млрд USD у 2025, з CAGR 28,5% до 2030 (до 1 трлн USD). Приклади: чат-боти, аналіз даних, персоналізація. Регулювання ШІ посилюється (EU AI Act, стандарти США), з фокусом на прозорість і зменшення упереджень. Постачання чипів для ШІ (наприклад, NVIDIA) залишається критичним, з дефіцитом до 2026. Автоматизація через ШІ може замінити 15–20% робочих місць у розвинених країнах до 2030, але створює нові ролі в AI-розробці.
  • Зелені технології та енергетичний перехід. Сонячна та вітрова енергія домінують, з глобальними інвестиціями 1,1 трлн USD у 2024. Водневі технології (зелений водень) зростають на 27% CAGR до 2030, з фокусом на промислове використання. Інновації в літій-залізо-фосфатних (LFP) батареях і твердоелектролітних акумуляторах знижують витрати на 20% до 2030. Ринок накопичувачів енергії зросте до 435 млрд USD до 2030. Технології уловлювання вуглецю (CCS) отримали 12 млрд USD інвестицій у 2024, з потенціалом скоротити 5% глобальних викидів до 2035.
  • Цифрова трансформація та хмарні технології. Ринок хмарних сервісів зростає до 1,4 трлн USD до 2030 (CAGR 16,8%). Гібридні та мультихмарні рішення домінують, з акцентом на безпеку та масштабованість. 5G покриває 60% населення в розвинених країнах, з розгортанням 6G у тестовому режимі (Японія, Китай). IoT-пристрої зростуть до 30 млрд до 2030, підтримуючи розумні міста та промисловість 4.0. Ринок кібербезпеки досягне 300 млрд USD до 2028 через зростання кібератак (збільшення на 15% у 2024). Тренд: нульова довіра (Zero Trust) та ШІ для виявлення загроз.
  • Автоматизація та робототехніка. Ринок робототехніки зростає на 12% CAGR до 95 млрд USD у 2030. Колаборативні роботи (cobots) та автономні системи домінують у виробництві та логістиці. Ринок автономних транспортних засобів досягне 400 млрд USD до 2035, з тестами L4/L5 у США, Китаї та Європі. Дрони для доставки зростають на 20% щорічно. Використання RPA у фінансах, охороні здоров’я та ритейлі зростає на 19% CAGR, оптимізуючи рутинні завдання.
  • Квантові обчислення та нові матеріали. Інвестиції в квантові обчислення досягли 5 млрд USD у 2024, з комерційним застосуванням у криптографії та фармацевтиці до 2030. Лідери: IBM, Google, Китай. Наноматеріали та біополімери зростають (ринок 143 млрд USD до 2032, CAGR 4,6%). Застосування: від аерокосмосу до медичних імплантатів.
  • Біотехнології та охорона здоров’я. Геномне секвенування та ШІ для діагностики зростають на 13% CAGR, з ринком 120 млрд USD до 2030. Тренд: CRISPR та мРНК-вакцини. Ринок носимих медичних пристроїв досягне 70 млрд USD до 2028, з фокусом на моніторинг здоров’я в реальному часі.
  • Геополітичні та ресурсні виклики. Китай контролює 70–80% виробництва чипів і критичних мінералів для ШІ та зелених технологій, що змушує США, ЄС та Індію інвестувати в локалізацію (наприклад, CHIPS Act США). Обмеження експорту (наприклад, ASML, NVIDIA) та санкції впливають на ланцюги постачань, підвищуючи витрати на 10–15% у 2024–2025. Ризики: Кібератаки, дефіцит чипів, регуляторні бар’єри, нерівний доступ до технологій у країнах, що розвиваються. Можливості: Інновації в ШІ, зелені технології та переробка ресурсів.

Для детального аналізу можливо вивчити наступні звіти:

Соціально-культурні

Соціально-культурні тренди відображають зміни в цінностях, поведінці, демографії та суспільних нормах, що формують взаємодію людей, бізнесів і урядів. На основі актуальних даних, ключові тренди включають урбанізацію, зміну робочих моделей, зростання екологічної свідомості, вплив ШІ на суспільство та акцент на різноманітність і ментальне здоров’я. Ось основні тренди:

  • Урбанізація та демографічні зміни. Понад 57% світового населення проживає в містах (4,6 млрд осіб у 2024), з прогнозом до 68% до 2050 (згідно з UN). Найшвидша урбанізація в Африці та Азії (Індія, Нігерія, Китай). Це сприяє розвитку розумних міст, але створює виклики, такі як перенаселеність і нерівність. У розвинених країнах (Японія, Європа) частка людей старше 65 років зростає до 25–30% до 2030. У той же час у країнах, що розвиваються, молоде населення (15–24 роки) домінує, створюючи контраст у робочій силі та споживчих ринках. Глобальна міграція зростає через кліматичні зміни, конфлікти та економічні можливості. У 2024 році 281 млн міжнародних мігрантів, що впливає на культурну різноманітність і соціальну інтеграцію.
  • Зміни в роботі та гнучкі моделі. Понад 40% компаній у США та Європі зберігають гібридні моделі, з 4-денним робочим тижнем, що тестується у Великобританії та Японії (20% компаній у 2025). Це сприяє балансу між роботою та життям, але створює виклики для співпраці. Вплив ШІ та автоматизації змінює ринок праці, з прогнозом втрати 15% рутинних робочих місць до 2030, але створенням нових ролей у технологіях і креативних індустріях. У Китаї та інших країнах зростає безробіття серед молоді (15–24 роки), що сприяє соціальній напрузі та новим рухам, як “lying flat” (відмова від кар’єрного тиску).
  • Культурна чутливість. Зростає попит на культурно адаптований контент у медіа та маркетингу, з ринком локалізації, що досягне 70 млрд USD до 2030.
  • Ментальне здоров’я та добробут. 50% молодих людей (18–34 роки) повідомляють про проблеми з ментальним здоров’ям через економічний тиск, кліматичну тривогу та соціальні медіа (згідно з WHO, 2024). Ринок цифрових платформ для ментального здоров’я зростає на 20% CAGR, до 60 млрд USD до 2030. Популярність медитації, йоги та велнес-додатків зростає, особливо в Азії та Північній Америці. Споживачі витрачають на велнес-продукти 1,8 трлн USD щорічно.
  • Цифрова культура та вплив технологій. Соціальні медіа та впливові особи (платформи, як TikTok і нові AR/VR-соціальні мережі) формують поведінку Gen Z. Ринок інфлюенсер-маркетингу досягне 24 млрд USD у 2025. Хоча метавсесвіт втратив хайп, AR/VR-технології зростають у геймінгу, освіті та віртуальних подіях (ринок 80 млрд USD до 2028). Зростання ШІ-контенту (deepfakes) посилює потребу в цифровій грамотності. 60% населення в розвинених країнах стикаються з дезінформацією щомісяця.
  • Глобалізація культури та локальні контрасти. Глобалізація сприяє змішанню культур (наприклад, K-pop, Bollywood), але локальні традиції (наприклад, у Африці чи на Близькому Сході) залишаються сильними, створюючи “глокалізацію”. Соціальні медіа та політичні рухи посилюють ідеологічну поляризацію, особливо в США, Європі та Латинській Америці, впливаючи на довіру до інститутів. Ризики: Соціальна нерівність, культурні конфлікти, зростання дезінформації, психологічний тиск від технологій. Можливості: Інновації в освіті, інклюзивність, сталі споживчі практики.

Для глибшого аналізу можливо вивчити наступні звіти:

Екологічні

Екологічні тренди формуються під впливом кліматичних змін, зростання попиту на сталість, технологічних інновацій та посилення регулювання. На основі актуальних даних, світ стикається з потрійною планетарною кризою (клімат, біорізноманіття, забруднення), а глобальні викиди CO2 у 2024 році зросли на 1,3% до 37,4 млрд тонн. Водночас інвестиції в зелені технології та циркулярну економіку зростають, щоб досягти цілей Паризької угоди та Цілей сталого розвитку (ЦСР). Ось ключові тренди:

  • Кліматичні зміни та екстремальні погодні явища. Глобальна температура в 2024 році була на 1,2°C вище доіндустріального рівня, з прогнозом досягнення 1,5°C до 2030 за поточних сценаріїв (згідно з IPCC, 2024). 2024 рік став одним із найспекотніших за історію спостережень. Зростання частоти та інтенсивності повеней, посух, ураганів і лісових пожеж. У 2024 році кліматичні катастрофи спричинили збитки на 250 млрд USD і вплинули на 150 млн осіб (звіт Munich Re). 7% світового постачання міді та 10% сільськогосподарських земель під загрозою через кліматичні зміни, що впливає на продовольчу безпеку та ланцюги постачань.
  • Перехід до зеленої енергетики. Сонячна та вітрова енергія домінують, з інвестиціями 1,1 трлн USD у 2024 (IEA). Сонячна енергія забезпечує 16% глобального виробництва електроенергії, Китай лідирує з 45% встановлених потужностей. Ринок зеленого водню зростає на 27% CAGR, з прогнозом досягнення 50 млрд USD до 2030. Використання в промисловості та транспорті зростає, особливо в ЄС і Японії. Технології зберігання енергії (акумулятори, LFP) знижують витрати на 20% до 2030, ринок досягне 435 млрд USD.
  • Втрата біорізноманіття та деградація екосистем. 1 млн видів флори та фауни під загрозою зникнення через вирубку лісів, забруднення та зміни клімату (IPBES, 2024). 25% морських екосистем деградували через надмірний вилов і пластикове забруднення. Ініціативи з відновлення лісів і водно-болотних угідь зростають (наприклад, UN Decade on Ecosystem Restoration). У 2024 році 50 країн зобов’язалися відновити 350 млн га земель до 2030. Інвестиції в природоорієнтовані рішення (NBS) зросли до 200 млрд USD у 2024, з фокусом на адаптацію до кліматичних змін.
  • Циркулярна економіка та управління відходами. Ринок переробки пластику зростає з 45,3 млрд USD у 2025 до 65,9 млрд до 2030 (CAGR 7,8%). Переробка батарей (особливо в Китаї) забезпечує 60% попиту на літій і кобальт до 2035. Глобальне виробництво відходів досягло 2,24 млрд тонн у 2024, з прогнозом зростання до 3,4 млрд тонн до 2050. Тренд: технології “zero waste” та біополімери. Попит на біорозкладну упаковку зростає на 10% CAGR, з ринком 120 млрд USD до 2030.
  • Попит на критичні мінерали та ресурсні виклики. Попит на літій, кобальт, мідь і рідкісноземельні елементи зростає через електромобілі та зелені технології. Прогноз: подвоєння попиту до 2035. Китай контролює 82% переробки мінералів, створюючи ризики для ланцюгів постачань. Експортні обмеження (наприклад, Китай для галію, ДР Конго для кобальту) підвищують ціни на 10–15%. Диверсифікація через ініціативи, як EU Critical Raw Materials Act, набирає обертів. 2,4 млрд людей живуть у регіонах із дефіцитом води. Технології опріснення та рециркуляції води зростають на 8% CAGR.
  • Регулювання та ESG-ініціативи. 70% країн G20 мають цілі щодо нульових викидів до 2050. Податки на вуглець (carbon pricing) охоплюють 23% глобальних викидів, з середньою ціною 40 USD/тонна. 80% глобальних компаній включають ESG-критерії (екологія, соціальна відповідальність, управління) у стратегії, з інвестиціями 2,5 трлн USD у 2024. Споживачі віддають перевагу брендам із низьким вуглецевим слідом. Молодь (18–34 роки) активно підтримує кліматичні рухи, з 60% опитаних, які відчувають “кліматичну тривогу” (Lancet, 2024).
  • Технологічні інновації для екології. Інвестиції в уловлювання вуглецю (CCS) досягли 12 млрд USD у 2024, з потенціалом скоротити 5% викидів до 2035. ШІ для розробки екологічних матеріалів зростає на 19,2% CAGR, до 410 млн USD до 2030. Технології точного землеробства (дрони, IoT) скорочують використання води та пестицидів на 20%, з ринком 30 млрд USD до 2030. Ризики: Недостатнє фінансування (потрібно 4,5 трлн USD щорічно до 2030 для цілей Паризької угоди), геополітичні обмеження на мінерали, опір у вуглецевозалежних регіонах. Можливості: Зелені робочі місця (прогноз: 24 млн до 2030), інновації в переробці, локалізація постачань.

Для глибшого аналізу можливо вивчити наступні звіти: